Псалми. Chapter 87

1 1
2 Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
3 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
4 душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
5 Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
6 Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
7 Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
8 На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
9 Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
10 стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
11 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
12 Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
13 Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
14 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
15 Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
16 Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
17 Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
18 вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
19 друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...